Вхід Реєстрація

cover

Царівна

Ольга Кобилянська

2021 · 376 pp. · Українська
Середня: 4.71
Увійдіть, щоб додати книгу до своїх колекцій або оцінити
Автор Ольга Кобилянська
Видавництво Навчальна книга - Богдан
Перекладачі
Категорії: Українська література, Класика, Young Adult, Проза, Young Adult проза
ISBN 9789661058056
Рік видання 2021
Мова Українська
Кількість сторінок 376
Вікова категорія 9+
1 Користувачів прочитали
0 Користувачів планують прочитати
7 Оцінок
1 Відгуків написано

Повість Ольги Кобилянської «Царівна» — це глибока та емоційна історія, що піднімає важливі питання самовизначення, гідності та внутрішньої свободи. Відома українська письменниця, яка була активною учасницею феміністичного руху на Буковині, присвятила цей твір дослідженню долі жінки в суспільстві. В епоху, коли права жінок на освіту, працю та активне громадське життя часто обмежувалися, Кобилянська створює образ героїні, яка здатна кинути виклик обставинам.

Головна героїня твору, Наталка, постає перед читачем як вольова та духовно багата особистість. Вона не просто живе у світі, а активно бореться з буденним споживацьким устроєм та соціальними стереотипами. Її шлях — це пошук справжнього себе, спроба знайти баланс між власними цінностями та вимогами оточення. Попри всі труднощі, Наталка залишається вірною своїм переконанням, стаючи справжньою царівною власної долі.

Ця класична проза залишається актуальною і для сучасного покоління Young Adult. Вона спонукає замислитися над тим, що означає бути вільною особистістю та як зберегти свою внутрішню цілісність у світі, що постійно змінюється. Твір пропонує читачеві не лише літературну пригоду, а й філософське роздумування про силу духу та важливість людської гідності. Це історія про боротьбу за право бути собою, яка перегукується з переживаннями багатьох поколінь.

Завдяки глибокому психологізму та майстерному стилю, повість «Царівна» є важливою частиною української класичної літератури, що варто прочитати кожному, хто шукає в книгах відповіді на складні життєві питання.

Цитати

Вхід

  • Коли живеться правдивим життям? Чи тоді, коли багато терпиться? Чи коли багато відчувається? Чи, може, тоді, коли живеться невгамовано відповідно до своїх лихих і добрих склонностей? Бо ж серце годиться так тяжко, ох, так тяжко, з розумом.

     

  • Передусім бути собі ціллю, для власного духу працювати як бджола; збагачувати його, збільшати, довести до того, щоб став сяючим, прегарним, хвилюючим, зріючим у тисячних красках.

     

  • Життя, яким вона жила досі, було якесь незріле. Було напʼятноване клеймом якоїсь недостачі й рабства і було випливом брудних обставин. Але вона знає, що можна й інакше жити; і вона має почуття, що не впаде ніколи більше духом відтепер. Той вихор, що потрясав нею так, що аж хиталася, здається їй якоюсь красою і не знищив права на якусь іншу будучність. А ту іншу будучність хоче вона собі виробити працею.

     

  • Нашому народові треба проводирів всюди і всюди!

     

  • Кождий час має свої рани…

     

  • ...здавалося, що одна з її найзвучніших струн урвалася.

     

  • В деяких хвилях відчуваю так виразно, що я властиво натура страшно жадібна життя!

     

  • …як страшно мусить житися при чоловіці, котрому не можна віддати ні серця, ні поважання?

     

  • Пощо кинула мене доля в життя, поміж ті підлі, тупі душі - ні! Поміж гієни, що не мають ні чувства, ні розуміння для шляхетніших зворушень серця!

     

  • …і з цілої її істоти рветься щось на волю, але уста мов поражені…

     

  • Її серце рвалося до чуття. До тонкого сердечного чуття, як до гармонійних звуків. Мріла об тім, щоб її любили не якоюсь неспокійною, пристрастною любовʼю від сьогодні до завтра, але тою незгасимою любовʼю, якою люблять лиш дуже лагідні, тонкі або дуже вірні натури.

     

  • В її серці заворушилася туга за життям любові.

     

  • Я страшно хочу жити! Я пила би це життя!

     

  • …настане моє полудне.

     

  • Хто перший придумав поняття «щастя»? Хто видумав це блудне світло, що викликує стільки сліз, що творить мрії, котрі здійснити людська натура ще зовсім не здібна. Чи не завчасу видумали його? Його пора могла би хіба бути в «полудню» людськості. Однак їй ще далеко до полудня, тепер же — чи вона йде правою дорогою до його?

     

Відгуки

Вхід
Foxy

Foxy

1 рік тому

Історія про осиротівшу Наталочку, яка потрапила до сім'ї дядька, де всі (окрім дядька) її недолюблювали. Родичі ж і дали їй кличку "Царівна" через її гордовиту натуру. Якби Попелюшка була розумною, талановитою і вольовою, то і вона була б "Царівною".
Повість про пошук себе, становлення національної ідентичності, творчість і романтику, карпатські ліси і вулички Чернівців - прекрасне чтиво, яке всім раджу!

Схожі книги