cover

Тіні забутих предків

Михайло Коцюбинський

2013 · Українська
Автор Михайло Коцюбинський
Видавництво Фоліо
Перекладачі
Категорії: Українська література, Класика, Проза, Підручники, Навчальна і довідкова
ISBN 9789660361980
Рік видання 2013
Мова Українська
Кількість сторінок
Вікова категорія 12+
0 Користувачів прочитали
0 Користувачів планують прочитати
2 Оцінок
0 Відгуків написано

Це збірник творів одного з найвидатніших українських письменників — Михайла Коцюбинського. У видання увійшли його найвідоміші та найбільш психологічно глибокі твори, серед яких знаменита повість «Тіні забутих предків», а також «Коні не винні», «Intermezzo» та «Сміх». Ці твори є справжніми шедеврами української класичної прози, що демонструють майстерність автора у створенні живих образів та напружених сюжетів.

Михайло Коцюбинський був не лише блискучим новелістом, а й тонким психологом. Його тексти вирізняються особливою музикальністю слова та здатністю занурити читача у внутрішній світ героїв. Навіть невеликий обсяг творів дозволяє повноцінно відчути емоційну напругу та філософську глибину роздумів автора про життя, долю та людські цінності.

Збірник стане чудовим вибором для тих, хто цікавиться українською класичною літературою. Завдяки лаконічності та водночас насиченості змістом, ці оповідання та повісті залишаються актуальними для читачів будь-якого віку. Твори Коцюбинського допомагають краще зрозуміти дух епохи та вічні питання людської природи, що робить їх незмінною частиною шкільної та університетської програм.

Видання належить до серії «Шкільна бібліотека», що робить його зручним для вивчення української літератури. Це ідеальна можливість познайомитися з творчістю майстра слова, чиї тексти залишаються частиною культурного коду нашого народу.

Цитати

Вхід
  • …з-за гори встає вже Бог-Сонце і вкладає свою голову в землю. Зрушились зими, збудились води, і задзвеніла земля од співу потоків.

     
  • В його давній і безпричинний смуток влилась нова течійка.

     
  • Тут, в полонині, де небо накриває безлюдні простори, що живуть в самотині тільки для себе, вікує тиша.

     
  • …коли сонце заходить, ватаг виносить зі стаї трембіту і трубить побідно на всі пустинні гори, що день скінчився миром…

     
  • Так знайшов він у лісі те, чого шукав.

     
  • В безконечних просторах загинув час, і не знати, чи день стоїть, чи минає…

     
  • …радість ступила у його серце.

     
  • Самота, як біль зубів, почина ссать йому серце. Щось велике, вороже душить його, ся затверділа тиша, байдужий спокій, сей сон небуття.

     
  • Весь світ був як казка, повна чудес, таємнича, цікава й страшна.

     
  • З чорного неба капали зорі, й пливла по ньому білим шумом небесна ріка.

     
  • …трембітала трембіта, оповіщаючи горам і долам про смерть.

     
  • Вже його зірка ледве тримається в небі, готова скотитися. Бо що наше життя? Як блиск на небі, як черешневий цвіт…нетривке й дочасне.

     
  • …за тобою банував.

     

Відгуки

Вхід

Ще немає відгуків. Ваш відгук може бути першим.

Схожі книги