Над Чорним морем

Без загонистих людей, без ідеалістів не було б руху в житті історичнім. Стояло б болото й застоялось би, і в йому розплодились би жаби, та пуголовки, та усякі гади, а чаплі та бусли дибали б собі спокійненько та хапали б їх для своєї поживи. Історія й людське життя часом вимагають людських жертв.

…як би хотілось пережити нову фазу людського життя, пережити мислями, взяти гарячу участь у ділі!..

Добре жити для себе, але сто раз вище й краще жити ще й для других людей, нести між люде добро, розсипати гуманні ідеї, дбати про людський добробут, жити для високих ідей і вмерти за їх.

Ви не дивіться, що я дівчина. Не думайте, що ми усі думаємо тільки про бали та убори. І нам би хотілось жити розумним людським життям, витворити собі ідеали. І моя душа бажає ідеалу. І мені бажається суспільної діяльності, щоб і я поклала свою лепту на користь людям.

Часом себе пізнавати буває трудніше, ніж інших. Не раз своя душа, своє серце буває часом загадкою для самого себе.

І хотілося мені, щоб і моя душа колись стала ясною зорею, й світила на землю, й веселила людські очі…

Ви не дивіться, що я дівчина. Не думайте, що ми усі думаємо тільки про бали та убори. І нам би хотілось жити розумним людським життям, витворити собі ідеали. І моя душа бажає ідеалу. І мені бажається суспільної діяльності, щоб і я поклала свою лепту на користь людям.

Людина без національності, як дерево без коріння: воно зачучверіє й всохне.

Наш український націоналізм — то свобода, прогрес, гуманність: це націоналізм новий, а не старий; він виступає з великою толерантністю до інших народів та усякої віри, стає за маси, за народ.

В кожній людині, одколи світ животіє, сидить трохи чорта, трохи й Бога, або в декого й багато Бога; і той Бог вижене колись чорта та й прожене його на очерета та болота.

Він почував, що її голос злився з його голосом, що в її душі задзвеніла та сама нотка, яка дзвеніла й у його поетично направленій душі.

Можна усе брати серйозно, можна й над усім глузувати, — як хто собі схоче. Можна самі серйозні ідеї зробити смішними, але це не буде велика честь для людського розуму.

Тільки з вищою просвітою ми станемо вольні, матимемо право жити самостійно, знайти службу і...виходити заміж по любові або і зовсім не виходити...

Чи може ж хто сказати, що вже має ясні погляди на усе життя? Питання наступають на людину, як осінні чорні хмари. І небо ставить питання, і земля, і люде, і народ, і наука, і політика, і економія. Питання, як тіні в Дантовому пеклі, кругом обступають нас. Їх десятки, сотні. І хто розжене оті хмари? Хто може сказати, що він одгадав ті питання, які нам завдає наука, завдає людське життя?

Женщини повинні мати стільки права на свободу, як і чоловіки. Женщина до цього часу була рабинею запертою, трохи не закутаною в покрівці так, як оця мебіль в гостинній.