cover

Над Чорним морем

Іван Нечуй-Левицький

2025 · 304 pp. · Українська
Автор Іван Нечуй-Левицький
Видавництво Ще одну сторінку
Перекладачі
Категорії: Українська література, Класика, Проза
ISBN 9786175225684
Рік видання 2025
Мова Українська
Кількість сторінок 304
Вікова категорія 14+
0 Користувачів прочитали
0 Користувачів планують прочитати
0 Оцінок
0 Відгуків написано

Цитати

Вхід
  • …ми стоїмо за культуру, бо тільки своя література може дати культуру!

     
  • ...отут, над Чорним морем, впала іскра на моє серце чи од моря, чи з синього неба, чи з темної ночі, чи з зірок; впала іскра й запалила мою душу; заморочила розум...

     
  • Я почував серцем, що хочу любити.

     
  • Добре жити для себе, але сто раз вище й краще жити ще й для других людей, нести між люде добро, розсипати гуманні ідеї, дбати про людський добробут, жити для високих ідей і вмерти за їх.

     
  • В кожній людині, одколи світ животіє, сидить трохи чорта, трохи й Бога, або в декого й багато Бога; і той Бог вижене колись чорта та й прожене його на очерета та болота.

     
  • Чи може ж хто сказати, що вже має ясні погляди на усе життя? Питання наступають на людину, як осінні чорні хмари. І небо ставить питання, і земля, і люде, і народ, і наука, і політика, і економія. Питання, як тіні в Дантовому пеклі, кругом обступають нас. Їх десятки, сотні. І хто розжене оті хмари? Хто може сказати, що він одгадав ті питання, які нам завдає наука, завдає людське життя?

     
  • І небо, й земля, і вода неначе вбрались в найдорожчі прикраси й ждуть, стрічають царя неба й землі - ясне сонце.

     
  • …любов - найвища поезія, світ для серця, сонце в нашому хмарному буденному життю.

     
  • І хотілося мені, щоб і моя душа колись стала ясною зорею, й світила на землю, й веселила людські очі…

     
  • Він почував, що її голос злився з його голосом, що в її душі задзвеніла та сама нотка, яка дзвеніла й у його поетично направленій душі.

     
  • Людина без національності, як дерево без коріння: воно зачучверіє й всохне.

     
  • Я знайшов свою Феваїду, свою Америку — то мій рідний край. Україна й народ. Нам одмежовано клапоть рідної ниви. І будемо працювати на їй і для неї. Що ми доброго зробимо для неї, то зробимо й для людськості, бо ми частка людськості.

     
  • Люблю життя, люблю рух, люблю заглядати вперед, чогось кращого жду, жду з нетерплячкою.

     
  • …література - це сила.

     
  • В кожній людині, одколи світ животіє, сидить трохи чорта, трохи й Бога, або в декого й багато Бога; і той Бог вижене колись чорта та й прожене його на очерета та болота.

     

Відгуки

Вхід

Ще немає відгуків. Ваш відгук може бути першим.