cover

Недуга

Євген Плужник

2020 · 284 pp. · Українська
Автор Євген Плужник
Видавництво Кондор
Перекладачі
Категорії: Українська література, Класика, Проза
ISBN 9786177841233
Рік видання 2020
Мова Українська
Кількість сторінок 284
Вікова категорія 16+
0 Користувачів прочитали
0 Користувачів планують прочитати
2 Оцінок
0 Відгуків написано

Ціни в магазинах

Інформація від магазинів-партнерів

2 пропозиції
Kebuk Store
Kebuk Store Електронна Ціна іншого видання
В наявності Оновлено 2 години тому
95,00 ₴
До магазину
LITLY: −5% на всі книги
MEGOGO BOOKS
MEGOGO BOOKS
Немає в наявності Оновлено 20 годин тому
560,00 ₴
До магазину
LITLY: -100 грн на замовлення — діє на книги всіх видавництв за умови, що мінімальна сума кошика становить 800 грн.

Litly не продає книги і не є продавцем, посередником чи агентом у їх продажу. Ми лише показуємо довідкову інформацію про ціни та наявність, яку надають самі магазини. Ця інформація не є публічною офертою.

Актуальні ціна, наявність, умови та остаточна вартість замовлення (разом із доставкою) визначаються на сторінці відповідного магазину. Оформлення, оплату, доставку, повернення та обробку персональних даних здійснює магазин на власних умовах. Litly не є стороною договору між покупцем і магазином та не відповідає за якість товару, виконання замовлення, точність і своєчасність оновлення даних магазинів. Перед покупкою перевіряйте дані на сайті магазину. Посилання на магазини можуть бути партнерськими.

Цитати

Вхід
  • Всі ми однакові. Будуємо велике життя для всіх, говоримо про новий для всіх побут, а неспроможні збудувати й малого для себе, живемо, мов на пересадці або на заїзді... Так, аби...

     
  • …кожен з вас вважає, що вправі він навʼязувати себе жінці! Комусь заманулася жінка, і він, навіть не питаючи, чи хоче вона мати його серед претендентів на її ласки, спішить пристати до гурту! Про неї саму він не хоче говорити з нею самою; він воліє змагатись, коли не торгуватись, за неї з иншими... кавалерами. І коли не щастить в однім місці, він поспішає в инше. Їй-богу, инколи здається, що багатьох з вас цікавить не здобуток, а самий процес здобування...

     
  • Я надто багато про себе думав, щоб знати, що буде зі мною.

     
  • А чи не здається вам инколи, що й наше спільне, загальне, чи що, життя не зможемо ми будувати й перебудовувати, доки кожен з нас — неук і ледащо — сам, на свій ризик, творитиме своє окреме життя? Як же з цеглин трухлих здебільшого й неоднакових вивести будівлю прекрасну?

     
  • Ідіоти! Сотні мистецтв розвели, а єдине — мистецтво жити! — занехаяли! Ахаєте з поем, де слово до слова пригнано, з музики, де кожен звук дібрано, а найкращу поему, найкращу музику — життя своє особисте... Не співаєте ви його, а виєте!

     
  • Кохання — це шукання і вибір; пристрасть — це стихія і випадок. В коханні кожен з нас вибірає когось з-поміж тих, до кого він може палати пристрастю.

     
  • Треба вчитися жити! О, наука жити! Яка це складна, прекрасна й, на жаль, невідома наука! Люди зважили зорі, перемогли всі стихії, навчились будувати хмарочоси й убивати один одного, але жити... жити вони не вміють! Не вміють!

     
  • Кажучи: «Тільки ти!» — мусиш дати доказ, якого ти не даси анікому більше: не спільне ложе, а частину себе самої!

     
  • Щоб покохати жінку, треба полюбити її, як людину. Шукати в жінці людину - це суть кохання.

     
  • Все шкереберть, все догори ногами…Ніхто не тямить, чого він хоче, ніхто не зважає на инших…Сходяться, розходяться…гризуться. Наскакують одне на одне, рвуть одне в одного… Кожен хоче загарбати все, але насправді ніхто й нічого не хоче… Люди не шанують себе, не цінують свого життя…

     
  • Як же я можу будувати для всіх щось прекрасне, коли не стає мені снаги чи волі створити щось бодай пристойне для самого себе.

     
  • Замість спокійно вибрати з життя тільки те, що справді тобі потрібне, отже, й щасливим тебе може зробити, кожен з нас хапає все, що трапляється йому на шляху... Ну, а потім драми, звичайно... А найбільше — трагікомедії... Бо кількістю якости не заміниш!

     
  • Ніхто, абсолютно ніхто з нас не будує свого життя сам, — ми беремо перше-ліпше, що само дається до рук. Люди вміють будувати собі житло, але будувати своє життя... Хе! Вони воліють існувати.

     
  • Люди часто говорять: «Я вас кохаю» тоді, як треба казати: «Я вас хочу». Причім дуже часто на місце цього «вас» у другій формулі можна підставляти багатьох... Отже, перш ніж сказати комусь: «Я вас кохаю», — людина мусить добре вивірити ці визначення «вас» і «кохаю».

     
  • …кожен твій стрибок у тім лісі, кожен твій день у житті — не окрема самостійна величина якась, ні, це маленька цеглинка у великій будові життя твого!

     

Відгуки

Вхід

Ще немає відгуків. Ваш відгук може бути першим.

Схожі книги