Депеш Мод
Зображення обкладинки використовується виключно з інформаційною метою для ілюстрації книги. Усі права належать правовласникам. Якщо ви є правовласником і маєте зауваження щодо використання цього матеріалу, зверніться до нас
| Автор | Сергій Жадан |
|---|---|
| Видавництво | Фоліо |
| Перекладачі | |
| Категорії: | Художня література, Класична і сучасна проза |
| ISBN | 9789660357808 |
| Рік видання | 2014 |
| Мова | Українська |
| Кількість сторінок | 229 |
-
Депеш Мод
9786178024406
2023
Відгуки
ВхідMarmosik
2 тижні тому
Так склалося, що цю книжку я читала після Патті Сміт — «Просто діти». Там епоха 60–70-х, тут — 90-ті.
90-ті моїх рідних.
Жадан на чотири роки старший за мене. Тому багато з того, що він описує, я бачила, але не була безпосередньою учасницею. Коли йому було 19, мені майже 15. Плюс я була «правильною» дівчинкою — хоча яка там правильна. Просто друзі в мене були нормальні. І батьки хороші. Я не була з батьками в контрах. Я точно знала, що не буду пробувати наркотики, бо дуже боялася залежності. Випити могла, але якось пронесло.
Depeche Mode тоді не слухала. Мені більше згадуються La Bouche, Dr. Alban, Queen і, звісно, «Кіно» та ДДТ.
Коли почала зустрічатися з майбутнім чоловіком, познайомилася з Roxette (я колись мріяла подарувати чоловікові квиток на їхній концерт, але, на жаль, ще одна мрія так і залишиться мрією. Марі вже немає).
Про що ця книжка? Це замальовка з життя дев’ятнадцятирічних оболтусів, які не знають, у який бік рухатися. Союзу більше немає, Україну розкрадають і дерибанять ті, хто сьогодні називає себе політичною елітою та олігархами. Перестрілки, рекет, спалені кіоски. Бриті хлопці в чорних джипах і малинових піджаках. Заводи сиплються, «Червоний екскаватор» робить візки та бетономішалки. Пізніше, на початку 2000-х, вони остаточно впадуть, і багато цехів перетворяться на супермаркети. А тоді, у 93-му, ще котилися по інерції, і директори продавали майно, нищили підприємства.
Куди було подітися молоді? Та нікуди. І так само, як у 60-х і 70-х, вони пили й курили травку. Намагалися вигадати, де заробити бабла і в кого зависнути на хаті.
Нас називали втраченим поколінням. Але ж комусь вдалося навіть досягти вершин. Президент України теж із того покоління, як і багато керівників підприємств і фірм.
Ось ми й виросли. Покоління Depeche Mode тепер рулить.
