cover

Кнайпи Львова

Винничук Юрій

2024 · 352 pp. · Українська
1 Користувачів прочитали
0 Користувачів планують прочитати
1 Оцінок
1 Відгуків написано

Цитати

Вхід

Ще немає цитат. Ваша цитата може стати першою.

Відгуки

Вхід
Marmosik

Marmosik

5 місяців тому

Ідеальне місце для читання книги — невелика кнайпа в старій частині міста. Філіжанка кави, тістечка, шоколад та інші смаколики.
Розгорнуті карти старого і нового Львова, деталі вулиць, вуличні музиканти.
І ось піднімаєш очі — і вже опиняєшся в австрійському Львові: променад паличок біля оперного театру, сміх, усмішки, квіти. Наступний погляд — і вже Личаківка: батяри, флячки, пиво, драки.
Далі — картина з письменниками, українцями та русинами: сперечаються, п’ють, доводять щось один одному. Наша втраченна інтелігенція.
А потім 1940 рік: радянська влада, перший прихід. Дефіцит, націоналізація, заслання, арешти кондитерів і фабрикантів.
Не розумію, чому все треба було руйнувати, усіх садити… І чого добилися? Чого???
«Весь світ до фундаменту ми зруйнуємо, щоб побудувати що…» А нічого. Просто зруйнувати, всіх опустити до свого рівня, загнати в нужду. Я плакала, коли спадкоємець цукеркової фабрики помер у таборах, коли арештовували письменників.
Потім прийшли німці, потім інші «аренюсти».
А Львів початку століття співав, танцював, спілкувався: кава й газета, стопка і шкварки, танці під акомпанемент, вагони-ресторани, безкоштовні обіди або за невелику ціну. Кафе базарів, студентів, ресторації для ділових людей, корчма єврея-орендаря. Бруд і блиск, різні напої та їжа.
Це не просто прогулянка по адресах локацій — це цілий пласт культури.
Я скучила за Львовом.
Коли закінчиться війна, я приїду й познайомлю тебе, місто, зі своєю донькою. Ми пройдемося всіма «цукерками», спробуємо всі тістечка й обов’язково яблуко в цукровій сітці.

Схожі книги