cover

Intermezzo

Михайло Коцюбинський

2024 · 255 pp. · Українська
Автор Михайло Коцюбинський
Видавництво Знання
Перекладачі
Категорії: Українська література, Класика, Проза, Збірники та антології, Дитяча
ISBN 9786170708823
Рік видання 2024
Мова Українська
Кількість сторінок 255
Вікова категорія 14+
0 Користувачів прочитали
0 Користувачів планують прочитати
3 Оцінок
0 Відгуків написано

У книзі "Intermezzo" Михайло Коцюбинський, один з найяскравіших представників української літератури, запрошує читачів зануритися в глибокий світ людських переживань та емоцій. Це збірка творів, що містить не лише ліричні новели, а й роздуми автора про непросту природу людини та її місце в світі. Читачі зможуть оцінити тонкий відтінок почуттів, спостерігаючи за персонажами, які шукають гармонію в оточуючому їх світі, сповненому краси природи і складнощів життя.

Михайло Коцюбинський глибоко поринає в душу кожного з героїв, дозволяючи читачеві відчути їхні переживання, втрати та моменти щастя. Неперевершене вміння автора зображати емоції пробуджує в читачеві глибокі роздуми про цінність життя, зв'язок людини з природою, а також про вічні питання буття. Ця книга стане чудовим вибором для тих, хто цінує літературу, яка виходить за межі простого розваги, спонукаючи до роздумів та саморозвитку.

Цитати

Вхід
  • Мене втомили люди. Мені докучало бути заїздом, де вічно товчуться оті створіння, кричать, метушаться і смітять. Повідчиняти вікна! Провітрить оселю! Викинути разом із сміттям і тих, що смітять. Нехай увійдуть у хату чистота й спокій.

     
  • А люди йдуть. За одним другий і третій, і так без кінця. Вороги й друзі, близькі і сторонні - і всі кричать у мої вуха криком свого життя або своєї смерті, всі лишають на душі моїй сліди своїх підошв.

     
  • …життя безупинно і невблаганно іде на мене, як хвиля на берег.

     
  • Ти не тільки йдеш поруч зо мною, ти влазиш всередину в мене. Ти кидаєш у моє серце, як до власного сховку, свої страждання і свої болі, розбиті надії і свою розпач. Свою жорстокість і звірячі інстинкти. Весь жах, весь бруд свого існування.

     
  • Я живу не так, як хочу, а як ти мені кажеш в твоїх незліченних «треба», у безконечних «мусиш».

     
  • Волошки дивляться в небо. Вони хотіли бути як небо і стали як небо.

     
  • …поза всякими програмами й партіями - земля належить до мене. Вона моя. Всю її, велику, розкішну, створену вже, - всю я вміщаю в собі. Там я творю її наново, вдруге, - і тоді здається мені, що більше права маю на неї.

     

Відгуки

Вхід

Ще немає відгуків. Ваш відгук може бути першим.

Схожі книги