Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію

Marmosik

2 тижні тому

0

По-перше, книжка написана доступною мовою, український переклад також чудовий — зрозумілий для широкого загалу. Тож до книжок Джонсонюка я ще повернуся (так, він класний, і хоча за масштабом особистості він сам, можливо, не дотягує до Черчилля, але широта його поглядів і харизма однозначно з ним споріднені).
Чогось принципово нового з того, що не можна було б прочитати самостійно чи знайти у відкритому доступі, тут майже немає. Але все зібрано під однією обкладинкою, вдало скомпоновано й подано на суд читачів.
Є багато книжок альтернативної історії, де розглядають варіанти світу без Гітлера або без комуністів. Але я точно знаю: якби не Черчилль, восьми мільярдів населення на планеті, найімовірніше, просто не існувало б. Усі ходили б з номерами на плечах, молилися б ідолам у гімнастерках, а половина націй, скоріш за все, була б стерта з лиця землі — як багато племен Америки. І якщо у випадку з Америкою знищували більш варварські й дикі племена, то у ХХ столітті історія могла піти назад і стерти з карти нації, які з якихось причин не догодили вождям «вищих рас». І те, що не вдалося лідерам ХХ століття, намагаються «надолужити» лідери ХХІ.
Так, він ухвалював непопулярні рішення. Так, жертвував і своїми, і союзниками. Так, тиснув на союзних опонентів і безжально знищував ворогів. Але саме завдяки цим непопулярним рішенням наш світ досі існує.
Сучасним лідерам демократичної осі варто було б узяти приклад з його помилок і перемог. Не йти на поводу у народу — народ часто сліпий і наївний та не здатний бачити на роки вперед. Бо що йому масштаби нації — аби сьогодні було що їсти й як відпочивати. А інколи те, що здавалося помилкою в оперативному масштабі, приносило дивіденди у стратегічному.
І ще — ви помітили, що Черчилль був щасливим у сімейному житті? Багато дітей, кохана Клементина. А от ті, хто на боці зла, зазвичай не надто щасливі в родині. Бо, окрім уміння брати, потрібно ще й уміти віддавати.
Окремо відзначу, що Черчилль, як кіт, мав дев’ять життів. Стільки разів виходити живим із, здавалося б, безвихідних ситуацій вдавалося одиницям. Кулі, падіння літака, автомобільні аварії та багато іншого… Хоробрість? Відвага? Чи дитячий страх виявитися не таким, яким тебе хотів бачити батько. Дотягнутися до його висот, а може, й стрибнути вище.
Та й Черчилль — це не лише великий політик і людина, яка врятувала світ. Він ще й письменник і художник. Втім, як і Гітлер. Тільки один віддав свої сили на творення прогресивного й демократичного світу. І нехай демократія — недосконала форма правління, але вона все одно найкраща з тих, що нині існують.
Дякую Черчиллю за світ ХХ століття і дякую Борису за його книжку та підтримку моєї країни.