Межова. Осінь

cover

Зображення обкладинки використовується виключно з інформаційною метою для ілюстрації книги. Усі права належать правовласникам. Якщо ви є правовласником і маєте зауваження щодо використання цього матеріалу, зверніться до нас

Автор Дивна Пташка
Видавництво ПП Рекламна агенція «Да Вінчі»
Перекладачі
Категорії: Українська література, Любовна. Лірична, Класична і сучасна проза, Історична і романтична література
ISBN 9786178241254
Рік видання 2025
Мова Українська
Кількість сторінок 247
Користувачів прочитали
0
Користувачів планують прочитати
0
Оцінок
0
Відгуків написано
0

Соломія — студентка іноземної філології, яка бореться з межовим розладом особистості, сімейними конфліктами та пошуком себе суспільстві, яке не приймає.

Ситуація ускладнюється, коли Соломія закохується в жінку, так ще й у свою заміжню викладачку. Сувору, але неймовірно харизматичну особистість із непростим характером. Їхній зв’язок стає випробуванням для обох: чи вистачить їм сил подолати суспільний осуд та власні страхи?

Це психологічна автобіографічна драма про життя дівчини з межовим розладом, кохання між викладачкою та студенткою, та важку реальність українських провінційних містечок, де бракує толерантності.

Цитати

Вхід
  • — Я думала, що завжди знала себе. Але тепер, після одного поцілунку, весь світ зруйнувався.

     
  • — Соломіє…ви мене хвилюєте, — відкрилася Світлана, з приреченістю дивлячись на трохи почервоніле дівоче обличчя. — Чим? — Своєю присутністю. Своїм існуванням, — тремтячий голос, непритаманний її характеру, змусив усвідомити: страждає не лише Соломія, а й Світлана.

     
  • Я думала, що «нормальні» жінки не закохуються в інших жінок, тим більше в студенток. Це суперечило всьому, у що я вірила, всьому, чого мене вчили з дитинства.

     
  • Найбільше, що мене турбує досі — суцільна порожнеча, яку створюють всі проблеми. Не серце, а діра. Я дивилася в дзеркало і не розуміла, чи це я? Чи, можливо, я живу за іншу людину? А хто я взагалі? Що мені робити з цим життям, яке мені здавалося марним?

     
  • — Скажи мені зупинитися, — дівочі губи все ще залишали легкі, майже невинні поцілунки на моїй шиї, а її рука повільно підіймалася з мого живота. — Скажи…

     

Відгуки

Вхід

Ще немає відгуків. Ваш відгук може бути першим.

Схожі книги