Що читати після «Відьмака»: книги за настроєм саги Сапковського

Сага Анджея Сапковського про Геральта з Рівії поєднує кілька речей, які рідко трапляються разом: мисливця на чудовиськ, який усе частіше має справу з людською жорстокістю, світ без чітко поділених добра і зла, іронічні діалоги та впізнаваний слов'янський і середньовічний колорит. Тому після останньої сторінки «Відьмак. Володарка Озера. Книга 7» чи фіналу сезону серіалу знайти «таку саму» книгу непросто. Точної заміни не існує, але є романи, які підхоплюють окремі риси «Відьмака». Нижче вони згруповані саме за цими рисами: від інших творів самого Сапковського до темного фентезі, авантюрних історій і класики жанру.

Що ще прочитати в Сапковського

Найлогічніший перший крок після саги лишається в межах творчості того самого автора. Тим, хто знайомий із «Відьмаком» лише з екрана чи з ігор, варто почати з оповідань: збірки «Відьмак. Останнє бажання. Книга 1» та «Відьмак. Меч призначення. Книга 2» пояснюють, хто такий Геральт, як він познайомився з Єнніфер і чому доля зв'язала його з Цірі. Частина оповідань переосмислює відомі казки та легенди, і саме тут найкраще видно фірмову іронію Сапковського. Романи основної саги вже будуються на цьому фундаменті, тож без збірок у них губиться частина підтексту. Сама сага складається з п'яти романів, які читаються строго по черзі: «Відьмак. Кров ельфів. Книга 3», «Час погорди», «Хрещення вогнем», «Вежа ластівки» та «Володарка Озера». В українських виданнях КСД нумерація томів враховує дві збірки оповідань, тому романи мають номери з третього по сьомий. Ця деталь допомагає не заплутатися під час купівлі окремих книг: номер на обкладинці відповідає рекомендованому порядку читання. Тим, хто дивився серіал, корисно знати, що екранізація суттєво переставляє і скорочує події, тому навіть знайомі сюжетні лінії в книжках читаються інакше. Після основної саги є дві окремі книги про Геральта. Роман «Відьмак. Сезон гроз. Книга 8» вийшов 2013 року, хоча його події розгортаються між оповіданнями першої збірки. Це самостійна пригода, яку можна читати й окремо, але найбільше вона дає тим, хто вже знає персонажів. Ще новіший роман, «Відьмак. Перехрестя воронів», розповідає про юного Геральта та його перші кроки в професії; українською він вийшов у видавництві КСД восени 2025 року. Окремої уваги заслуговує Гуситська трилогія. Її перша частина, «Вежа блазнів», переносить читача до Сілезії XV століття, в часи гуситських воєн. Головний герой, молодий лікар і чарівник-початківець Рейневан, через любовну пригоду потрапляє в самий вир релігійного й політичного конфлікту. Магія тут присутня, але світ значно ближчий до реальної історії Центральної Європи. Тим, кого у «Відьмаку» найбільше захоплювали політичні інтриги, багатослівні сварки персонажів і густий історичний колорит, трилогія підійде особливо добре. Завершує її роман «Вічне світло». Трилогію варто читати по порядку, адже це одна історія, розділена на три томи, а не набір окремих пригод. Через велику кількість історичних постатей, латинських вставок і алюзій на середньовічну культуру читається вона повільніше за «Відьмака», але саме ця насиченість робить її цікавою для тих, хто любить уважне читання.

Сірі герої і жорсткий світ

Одна з причин, чому «Відьмак» досі має таку широку аудиторію, полягає у відмові від простих відповідей. Королі тут дбають про власні інтереси, чарівниці ведуть свою гру, а сам Геральт марно намагається лишитися нейтральним. Ця моральна неоднозначність стала основою цілого напряму, який читачі називають грімдарком. Джо Аберкромбі належить до найпомітніших авторів цього напряму. Трилогія «Перший закон» починається з роману «На лезі клинка. Книга 1», де кілька зовсім різних персонажів поступово сходяться в одній історії: старий варвар, який утомився від війни, інквізитор-каліка з гострим розумом і самовпевнений молодий аристократ. Аберкромбі свідомо руйнує класичні фентезійні шаблони: обраних героїв немає, мудрі наставники мають власні цілі, а перемоги мають ціну. Чорний гумор і жорсткі діалоги роблять книгу близькою до інтонації Сапковського. Тим, кому світ Аберкромбі сподобається, згодом варто перейти до трилогії «Епоха божевілля», яка відкривається романом «Трохи ненависті. Епоха божевілля. Книга 1» і показує той самий світ через кілька десятиліть. Між двома трилогіями автор написав кілька окремих романів у тому ж світі, тож цей всесвіт можна відкривати поступово, не беручись одразу за великий цикл. Джордж Р. Р. Мартін пропонує той самий принцип у значно ширшому масштабі. «Гра престолів. Пісня льоду й полум'я. Книга перша» відкриває серію «Пісня льоду та полумʼя», де боротьба знатних родів за владу важить більше за магію, а будь-який персонаж може зійти зі сцени несподівано. Історію розповідають з погляду багатьох героїв, тому читач бачить конфлікт з різних боків і рідко може однозначно стати на чийсь бік. Варто враховувати обсяг: кожен том серії великий, а сама серія досі не завершена, тому починати її найкраще з розумінням, що це тривалий читацький проєкт. Читачам «Відьмака», яких найбільше цікавили війни Нільфгаарду з Північними королівствами, Мартін дасть саме те, чого бракувало: детально вибудувану політику й довгу хроніку війни.

Мандри, вбивці й тягар минулого

Попри всі війни, «Відьмак» залишається передусім історією про людину, яка виконує брудну роботу і платить за це самотністю. Схожий мотив лежить в основі кількох відомих фентезійних романів, де замість епічних битв на першому плані внутрішній світ героя. «Учень убивці» Робін Гобб відкриває трилогію «Провісники». Головний герой, Фітц, є позашлюбним сином принца, якого при дворі ніхто не визнає своїм. Його таємно навчають ремеслу королівського вбивці, і цей вибір, зроблений за нього, визначає все подальше життя. Оповідь ведеться від першої особи, повільно й уважно до почуттів, тому книга вимагає терпіння, але винагороджує глибиною персонажів. Найближче до «Відьмака» тут поєднання професійної вправності з почуттям чужинця, якому немає місця серед звичайних людей. Трилогія завершується романом «Мандри убивці. Провісники. Книга 3». Історія Фітца на цьому не закінчується: авторка повернулася до нього в наступних циклах, тож для читачів, які прив'яжуться до героя, попереду ще багато сторінок. «Ім'я вітру» Патріка Ротфусса побудоване як спогад. Власник придорожнього заїзду Квоут, про якого ходять легенди, погоджується розповісти хроністу свою справжню історію: від дитинства в мандрівній трупі до навчання в Університеті, де вивчають магію. Роман тримається на контрасті між легендою і реальністю, і цей мотив знайомий кожному, хто стежив, як навколо Геральта народжуються пісні та чутки. Варто знати, що цикл ще не завершений, тож ця книга радше для тих, хто цінує сам процес читання, а не обов'язкову розв'язку.

Іронія та авантюра

Не все у «Відьмаку» похмуре. Значна частина привабливості саги тримається на дотепних суперечках, на Любистку з його вічними пригодами та на сценах, де серйозна ситуація несподівано обертається комедією. Тим, хто найбільше цінує саме цю легкість, варто звернути увагу на авантюрне фентезі. «Лукавства Лока Ламори» Скотта Лінча відкриває цикл «Шляхетні Шельми». Його головний герой очолює невелику банду шахраїв у місті Каморр, яке нагадує Венецію з каналами, палацами й кримінальним підпіллям. Шельми спеціалізуються на складних аферах проти аристократів, але одна з комбінацій втягує їх у значно небезпечнішу гру. Роман поєднує швидкий сюжет, гострі діалоги й чимало насильства, тож легким його можна назвати лише в порівнянні. Схожість із «Відьмаком» тут не в темі, а в інтонації: дружба героїв, їхні жарти й відчуття, що за кожним кутом чекає нова халепа. Окремо варто сказати про будову роману. Основна історія чергується з інтерлюдіями про дитинство героя та його вишкіл у старого злодія-наставника, і ці відступи поступово пояснюють, чому банда діє саме так. Такий прийом трохи нагадує Сапковського, який теж охоче переривав основну лінію спогадами, чужими розповідями й зміною оповідача. Читачеві варто бути готовим до повільного першого розділу: Лінч витрачає час на опис міста й правил його кримінального світу, зате далі сюжет набирає темп.

Класика, з якої виросло сучасне фентезі

Сапковський не раз сперечався з жанровими канонами, тож для глибшого розуміння «Відьмака» корисно знати, з чим саме він сперечався. Одна з книг, які сформували сучасне фентезі, при цьому мало схожа на типові історії про лицарів і драконів. «Чарівник Земномор'я. Книга 1» Урсули Ле Гуїн вийшов 1968 року. Хлопчик Гед, обдарований до магії, потрапляє до школи чарівників, але через гордість випускає у світ темну силу, від якої мусить або тікати, або зустрітися з нею віч-на-віч. Магія в Земномор'ї тримається на знанні справжніх імен речей і може порушити рівновагу світу, тому кожне чаклунство має наслідки. Книга коротка, написана стримано й водночас глибоко, і добре показує, що фентезі може бути розмовою про відповідальність і дорослішання. Читачам, яких у «Відьмаку» найбільше зачепила тема ціни, яку платить людина за свою силу, Ле Гуїн запропонує цю тему в концентрованому вигляді. Роман відкриває цикл про Земномор'я, а наступна книга, «Гробниці Атуану», зміщує фокус на юну жрицю, яка виросла в замкненому храмовому світі, і показує ту саму систему магії з зовсім іншого боку.

Як обрати наступну книгу зі списку

Вибір залежить від того, що саме сподобалося в сазі. Якщо найцінніше сам Геральт і його світ, логічно спершу прочитати все, що Сапковський написав про відьмака, включно з «Сезоном гроз» і «Перехрестям воронів». Якщо головним були політика, війни й інтриги, кращий наступний крок Мартін або Гуситська трилогія. Для тих, хто любить жорсткий тон і чорний гумор, найближчим буде Аберкромбі. Його перша трилогія вже завершена, тому вона добре підходить читачам, які не хочуть роками чекати продовження. Тим, хто цінує глибокого, самотнього героя та повільний психологічний розвиток, підійде Гобб, а любителям історії, що перетворюється на легенду, Ротфусс. Лінч зручний для перерви між похмурими книгами, бо зберігає напругу, але дає більше гумору й руху, а Ле Гуїн допоможе побачити корені жанру. Для читачів, які знають «Відьмака» лише з серіалу, оптимальний маршрут простий: спершу дві збірки оповідань, потім вибір за власним смаком з решти списку. Сторінки більшості згаданих книг є на litly: там можна порівняти оцінки та відгуки читачів, а також переглянути блок схожих книг. Якщо додати прочитані томи «Відьмака» до колекції й оцінити їх, рекомендації підбиратимуть наступні романи вже з урахуванням особистого смаку.